Шахи та шахові фігури

Ключові моменти з книги Гарета Вільямса "Шахи. Історія. Фігури. Гравці", 2004 рік.

Перші свідчення про гру "Шахи" знаходяться близько 600 року нашої ери. Саме в цей час фігури, що імітували реальність, набули форм. Сама згадка зустрічається у легенді VI століття у перській поемі Шахнаме (Книга царів).

За легендою наймудріший візир перського шаха, Бузургміхр, думав день і ніч, щоб дати пояснения загадковій смугастій вдоль і поперек дошці та фігуркам до неї, яку прислав їм індійський раджа. Після довгих роздумів він оголосив рішення: "Дошка - це поле битви, з одного боку розташовується шах зі своєю армією, поряд з ним знаходиться його візир, попереду вишиковуються в ряд солдати, готові до наступу, слідом бойові коні, по боках від них ." Бузургміхр також зазначив, як рухається кожна фігура. 

Найраніші постаті знайдені в 1977 році на розкопках в Афрасіабі (Самарканді) відносять до VII століття нашої ери. Було виявлено 7 фігур вирізаних із слонової кістки – зображення візира, колісниці, слона, двох озброєних вершників та пішого воїна.

Хоча в Корані немає спеціальних заборон щодо різьблених шахових фігур, ці заборони існували всередині ісламської культури. Тому в цих умовах "образотворчі" шахи не могли зберегтися, і на зміну об'ємному різанню прийшли прості геометричні фігури.

У християнській Європі була інша обстановка: праця різьбярів по каменю була затребувана у готичній та барочній архітектурі, де широко використовувався різьблений скульптурний декор. І в період Раннього Середньовіччя майстри, які робили шахові фігури, мали дати їм нові назви, які легко запам'ятовувалися, бо Арабські назви не мали сенсу для жителів християнської Європи.

Також варто зауважити, що вже в ранніх європейських "образотворчих" шахах арабського візира замінює зображення королеви.

Наприкінці XV століття шахісти Іспанії та Італії почали експериментувати з правилами шахової гри, які майже не змінилися відколи з'явилися в Європі в X столітті. За новими правилами пішака, роблячи перший хід, могла рухатися одразу на дві клітки. Слон набув такої свободи руху, що міг ходити по всій довжині своєї діагоналі. Королева, яка до цього могла рухатися лише на одну клітинку по діагоналі, отримала право пересуватися по всьому периметру дошки.

Різьблені фігурки XII століття знайдені на острові Льюїс (Норвегія)

У Європі в XIV-XV століттях широкого поширення набули токарні верстати, що не могло не позначитися і на шахах - їх звичний вигляд зазнав змін. Різьблені шахи поступилися місцем шахам, виконаним на токарному верстаті.

Змінилися не лише самі шахи, а й шахова термінологія. Більшість арабських слів було витіснено назвами європейськими мовами.

Шахи флорентійця Фабіано Ембріачі виконані приблизно у 1450 році

Англійські шахи приблизно XIV-XV століть

В даний час еталоном шахових фігур вважають комплект стаунтонівських шахів. Говард Стаунтон (1810-1874) був відомим шекспірознавцем і чемпіоном з шахів. Стаунтонівські шахи отримали своє найменування на честь цієї визначної людини. Вони були зроблені за ескізами Наталія Кука, який зареєстрував їх спеціальним актом 1 березня 1849 року. На його прохання, Стаунтон вписав у документ своє ім'я.

Шахові фігури Стаунтона

У 1924 році, Всесвітня шахова федерація, обираючи фігури для міжнародних турнірів, зупинила свій вибір на стаунтонівських шахах, забезпечивши їх особливим тавром.

---