Вознесенське
Вознесенське: Село на Богатирському Шляху та Форпост Героїв
Село Вознесенське на Чернігівщині — це не просто географічна точка, а живий, багатошаровий історичний архів. У його давній назві — Свинь — закодована велич і трагедія, свідчення того, що ця земля з часів Київської Русі стояла на богатирському шляху захисту нашої Вітчизни.
I. Коріння Назви та Давньоруський Слід (XII століття)
Історія села починається на берегах річки Свинь, чия назва і дала ім'я первісному поселенню. Ця річка — не просто водний потік, а стратегічна артерія, відома ще з давньоруських часів.
Найглибший доказ історичної значущості знаходимо у «Літописі Руському». Під 1160 роком літописець згадує Свинковичі — поселення, яке дослідники переконливо локалізують біля устя річки Свинь, неподалік сучасного Вознесенського (колишньої Улянівки). Це є беззаперечним доказом того, що ці землі були важливим заселеним пунктом вже у розпал XII століття, під час могутності Чернігівського князівства.
Територія біля Свиня була постійною ареною міжусобиць та битв із кочовиками. Фактично, Свинь була форпостом на найближчих підступах до Чернігова-столиці, місцем, де вирішувалася доля регіону.
II. Світ Легенд: Де Билися Богатирі?
Від літописної правди переходимо до епосу. Військове значення Свиня закріпилося у народній пам'яті через велику українську билину про Іллю Муромця.
Згідно з легендою, саме під Черніговом богатир звершив свій перший визначний подвиг, розбивши ворогів. Місцеві легенди не випадково пов'язують поле цього великого бою саме з районом річки Свинь та Свинковичів. Це був відомий орієнтир на шляху до Києва.
Наша земля — це та сама, про яку оповідає билина, де великий захисник Русі діяв самотужки, розчищаючи шлях:
«Меча в руки брав, почав він гуляти, / ... Куди їде — туди вулиця, / Куди верне — туди провулок».
Вознесенське (Свинь) — це земля, освячена героїзмом, яка єднає нас із могутніми захисниками нашої далекої історії.
III. Козацьке Відродження та Наступність Поколінь
Після століть війн та розорення, Свинь відродилася у новому, не менш героїчному образі. У середині XVII століття поселення відновлюється як козацьке, сповнене духу свободи та самоврядування.
Цей факт підтверджується вже документально: перша згадка про село як козацьке поселення датується 1669 роком в універсалі гетьмана Дем'яна Многогрішного. Таким чином, Свинь не просто існувала, вона була активним учасником подій Гетьманщини.
Пізніші, трагічні зміни назв — Володимирівка, а потім Улянівка — лише відображають складні епохи, але не змогли стерти історичну пам'ять. Відновлення у 2016 році назви Вознесенське (на честь місцевого храму) стало символом наступності поколінь і повернення до духовного коріння нашої громади.
IV. Ехо XX століття: Рукопашні Бої на Свині
Історичне значення місцевості підтвердилося і в XX столітті, коли земля Свиня знову стала полем бою, цього разу — Другої світової війни.
За спогадами очевидців, у навколишніх лісах, що оточують село, точилися надзвичайно запеклі бої, особливо під час оборони 1941 року та стрімкого визволення восени 1943 року (в рамках Чернігівсько-Прип'ятської операції). Лісові та болотисті масиви часто перетворювали ці сутички на жорстокі рукопашні бої, де вирішувала не техніка, а мужність окремих солдатів.
Ці ліси стали місцем останнього спочинку великої кількості воїнів, які загинули, захищаючи підступи до Десни. Героїзм солдатів, які билися тут, — це трагічний, але величний розділ історії села, що підтверджує його значення як стратегічного форпосту у всі часи.
Епілог: Спадщина Нашої Землі
Вознесенське (Свинь) — це символ стійкості та слави української землі. Наше село єднає в собі літописну згадку XII століття, героїчний епос про богатирів, незламний дух козацького відродження та трагічний героїзм захисників XX століття.
Ми, спадкоємці цієї великої історії, несемо гордість за минуле, яке освітлює наш шлях у майбутнє.
Коментарі